Україна і Ісландія: відносини і співпраця

Україна і Ісландія: що варто знати про відносини двох країн

Україна і Ісландія — це пара, яку рідко згадують разом у новинах, хоча між двома країнами вже понад три десятиліття дипломатичних контактів, десятки гуманітарних ініціатив і невелика, але помітна українська діаспора на острові. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Рейк’явік став одним із найпослідовніших союзників Києва у Північноатлантичному регіоні, попри те, що Ісландія не є членом ЄС і не входить до НАТО. Цей матеріал — про реальну картину відносин: від перших дипломатичних кроків і культурних зв’язків до конкретної підтримки у 2022-2026 роках, міграції, торгівлі та людських контактів між українцями та ісландцями.

Для українського читача Ісландія часто лишається країною гейзерів і вулканів із серіалів. Але з 2022 року це ще й держава, яка регулярно дає мільйони євро гуманітарної допомоги, приймає біженців, видає тисячі тимчасових посвідок на проживання і відкриває свої школи для українських дітей. Нижче — зібрані факти, цифри та практичні деталі, які допоможуть зрозуміти, як саме побудована співпраця і чому вона має значення для обох сторін.

Як Україна і Ісландія вийшли на дипломатичний рівень

Дипломатичні відносини між Україною та Ісландією встановлено 26 березня 1992 року, незабаром після проголошення незалежності. Ісландія стала однією з перших північноєвропейських країн, які визнали Україну як суверенну державу. Посольство Ісландії в Україні не працює у повноцінному режимі — інтереси Рейк’явіка в Києві традиційно представляє посольство сусідньої скандинавської країни, тоді як інтереси України в Ісландії з 2017 року опікується українське посольство в Норвегії та почесні консульства.

Двосторонній діалог тривалий час зводився до культурних обмінів та окремих торговельних угод, але після 2014 року Ісландія почала активніше підтримувати Україну в межах міжнародних майданчиків. Зокрема, Рейк’явік неодноразово голосував за резолюції Генеральної Асамблеї ООН, які підтверджували територіальну цілісність України включно з Кримом і Донбасом, а також підтримував санкційні пакети ЄС проти Російської Федерації, навіть попри те, що формально не є членом Євросоюзу.

Після 24 лютого 2022 року відносини набули якісно нового характеру. Ісландія послідовно підтримує Україну на рівні парламенту (Альтинг), уряду і громадянського суспільства. У 2022-2024 роках Альтинг кілька разів ухвалював спільні заяви на підтримку України, а прем’єр-міністр Катрін Якобсдоттір та її наступник Б’ярні Бенедиктссон публічно наголошували на праві України на самооборону.

Торгівля та економіка: скільки коштує співпраця

Ісландія — невелика економіка з ВВП близько 30 мільярдів доларів і населенням трохи більше 380 тисяч осіб. Для України це радше партнер у гуманітарній, енергетичній та рибальській сферах, ніж масштабний торговельний контрагент. У 2023 році товарообіг між країнами залишався в межах 30-50 мільйонів доларів, з переважанням українського експорту — переважно це деревина, мед, продукти переробки та окремі види промислового обладнання. Ісландія імпортує в Україну переважно рибу й морепродукти, а також фармацевтичну продукцію.

Економічний інтерес Ісландії до України помітний у трьох напрямках:

Енергетика та відновлення. Ісландія має унікальний досвід використання геотермальної енергії — близько 25% електроенергії країни виробляється саме з надр Землі. Цей досвід цікавий для українських громад, особливо у західних областях, де є подібні геологічні умови.
Рибальство. Ісландія — один із найбільших у світі експортерів риби. Українські компанії беруть участь у переробці та логістиці, хоча обсяги поки що невеликі.
ІТ та креативні індустрії. Після 2022 року кілька українських ІТ-фахівців переїхали до Рейк’явіка, де працюють у місцевих стартапах та компаніях, зокрема у сфері ґеймінгу, фінтеху й обробки даних.

Суттєвим є і напрямок реконструкції. За даними уряду Ісландії, у 2022-2025 роках країна виділила десятки мільйонів євро на проєкти відновлення в Україні, частина яких реалізується через Світовий банк та спеціалізовані фонди ООН. Конкретні проєкти стосуються енергетичної інфраструктури, водопостачання та психосоціальної підтримки постраждалих громад.

Гуманітарна підтримка: цифри 2026-2026 років

Ісландія — не найбільший донор в абсолютних цифрах, але одна з найстабільніших у перерахунку на душу населення. За даними уряду Рейк’явіка, у період з 2022 по 2025 рік Ісландія виділила на підтримку України понад 100 мільйонів євро у різних форматах: двостороння гуманітарна допомога, внески до фондів ООН, програми прийому біженців та індивідуальна підтримка громад-партнерів. Це співмірно з тим, що країна з населенням менше Києва щороку приймає десятки тисяч українських родин.

Напрямок допомоги	Орієнтовний обсяг	Формат реалізації
Гуманітарна допомога та відновлення	50-60 млн євро	Через ООН, МФЧХ, Світовий банк
Прийом українських біженців	20-25 млн євро	Державні програми, муніципалітети
Енергетична підновка	15-20 млн євро	Спільні проєкти з Міненерго
Психосоціальна допомога	5-8 млн євро	Через UNICEF та місцеві НУО

Ці цифри — орієнтовні, оскільки частина коштів проходить через багатосторонні фонди і не публікується окремо по країнах-донорах. Але порядок величин дає уявлення, чому Ісландію називають одним із найбільш послідовних партнерів України у Північній Європі.

Українці в Ісландії: від перших хвиль до сьогодення

Українська діаспора в Ісландії — невелика, але дуже помітна. За даними статті про українців в Ісландії, станом на кінець 2006 року в країні легально проживало близько 154 українці, а вже у 2012 році вихідцями з Івано-Франківщини та Полтавщини було засновано Товариство українців Ісландії, яке регулярно проводить зустрічі в кафе «Карпати» в Рейк’явіку останнього четверга місяця. Це була класична трудова міграція: медсестри, будівельники, програмісти, доглядальниці.

Після 2022 року кількість українців в Ісландії зросла в рази. Країна активувала національну програму тимчасового захисту, і станом на кінець 2024 року тимчасові посвідки на проживання отримали від 2 500 до 3 000 громадян України, переважно жінки з дітьми. Більшість оселилися у столичному регіоні — Рейк’явіку та передмісттях, а також у містах Акранес, Коупавоґур і Селфосс.

Українські організації в Ісландії сьогодні — це не лише культурні гуртки, а й ціла мережа підтримки. Товариство українців Ісландії, волонтерська група «Ukraínar í Reykjavík» та ініціативи при церкві Святого Миколая допомагають із працевлаштуванням, вивченням ісландської мови, адаптацією дітей у школах. Українські родини з дітьми — це найбільша нова хвиля міграції в історії Ісландії, яка поступається лише припливу поляків та філіппінців.

Цікаві деталі українсько-ісландського побуту

У місті Коупавоґур уже понад десять років працює український магазин «Карпати», де можна купити українські продукти, а також товари з Литви та Латвії.
Український борщ став регулярним пунктом меню на щорічних мультикультурних фестивалях Fjölmenningardagar у Рейк’явіку та заходах в Акранесі й Боргарнесі — за словами організаторів, ісландці охоче його куштують.
У місцевому православному приході Святого Миколая в Рейк’явіку є ікона Святого Йова Почаївського і Новий Заповіт українською мовою.
Українські жінки становлять значну частину працівниць у сферах догляду за дітьми та людьми похилого віку в ісландських сім’ях.

Усе це формує особливий тип міграції — не ізольовані спільноти, а інтеграція через конкретну роботу, спільні школи і повсякденне життя поруч з ісландцями.

Культурні та наукові зв’язки між Україною та Ісландією

Культурна співпраця між двома країнами часто лишається непомітною, але вона реальна і постійна. Найпомітніші напрямки — література, переклад, освіта і кіно. Починаючи з 2000-х років в Ісландії перекладено українською мовою твори Гомера, Шекспіра, а також сучасних ісландських авторів. Українські перекладачі брали участь у перекладі з ісландської поезії — зокрема творів Стефана Херманссона та інших поетів XX століття.

Наукова співпраця сконцентрована довкола кількох університетів. Університет Ісландії (Háskóli Íslands) має угоди про обмін із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Львівським національним університетом імені Івана Франка. Тематика спільних досліджень охоплює вулканологію, лінгвістику, енергетику, зокрема геотермальну, та дослідження Арктики й Північної Атлантики.

Україна та Ісландія мають спільний інтерес до вивчення природних явищ. Ісландія — один зі світових лідерів у дослідженні вулканізму та тектоніки Серединно-Атлантичного хребта, тоді як Українські Карпати мають власні геотермальні ресурси, які поки що використовуються недостатньо. Цей обмін знаннями цікавий обом сторонам: для Ісландії Україна — це велика європейська країна з реальними потребами у відновленні енергетики, а для України Ісландія — практична лабораторія зеленої енергетики в умовах суворого клімату.

Сфера співпраці	Українські партнери	Ісландські партнери	Що дає співпраця
Геотермальна енергетика	Інститут геофізики НАН України, Закарпатська ОВА	ÍSOR, Landsvirkjun	Технології для Закарпаття і Буковини
Вулканологія	Інститут геології	Університет Ісландії, Veðurstofa	Обмін даними сейсмічних спостережень
Арктичні дослідження	Національний антарктичний науковий центр	Arctic Portal, Stefansson Arctic Institute	Спільні експедиції та публікації
Лінгвістика	Київський, Львівський університети	University of Iceland, Árnastofnun	Переклади, корпусні дослідження

У період 2022-2026 років наукова співпраця помітно активізувалася: кілька ісландських університетів запровадили стипендії для українських науковців, які були змушені залишити свої інституції через бойові дії. Це стосується переважно гуманітарних та соціальних дисциплін, де Ісландія має сильні школи — гендерні студії, мирні дослідження, історію.

Ісландія і безпека: політична підтримка України на міжнародній арені

Ісландія не є членом ЄС і не входить до НАТО, що робить її позицію особливо показовою у контексті російсько-української війни. Країна не зобов’язана автоматично підтримувати санкційні пакети, але робить це з перших днів вторгнення. У 2022 році Рейк’явік одним із перших закрив повітряний простір для російських літаків, приєднався до санкцій проти Російського національного фонду добробуту, банківського сектору та окремих фізичних осіб.

На рівні міжнародних організацій Ісландія послідовно:

голосує за резолюції Генеральної Асамблеї ООН, які засуджують агресію і вимагають виведення російських військ;
підтримує реєстрацію воєнних злочинів у Міжнародному кримінальному суді, куди Ісландія передала власну заяву про визнання юрисдикції;
виступає за розширення санкційних списків і обмеження експорту нафтопродуктів з Росії;
підтримує європейську перспективу України і надає гуманітарну допомогу навіть у тих сферах, де країна-донор зазвичай не бере участі, наприклад, у програмах розмінування.

Така послідовна позиція зумовлена кількома чинниками. По-перше, Ісландія має власний історичний досвід конфліктів — «Трільовий кодекс» і так звана «ісландська модель» мирного врегулювання передбачає, що країна активно виступає посередником у конфліктах. По-друге, для маленької країни з населенням менше 400 тисяч осіб принцип колективної безпеки і міжнародного права — це не абстракція, а питання виживання. По-третє, Ісландія вже понад двадцять років є членом Ради Арктики, де питання безпеки в регіоні має прямий стосунок до її національних інтересів.

Українські біженці в Ісландії: як влаштовано прийом на практиці

Програма тимчасового захисту українців в Ісландії — одна з найбільш детальних серед північноєвропейських країн. Вона побудована на базі Директиви ЄС про тимчасовий захист, хоча формально Ісландія не входить до ЄС, і запущена у квітні 2022 року. Українці, які прибувають в Ісландію, отримують посвідку на проживання терміном до трьох років із правом працювати, навчатися і користуватися медичними послугами на рівні з громадянами країни.

Практично прийом влаштований так:

Прибуття та поселення. Переважно українці прилітають через Кефлавік, де працює спеціальна служба допомоги. Муніципалітети забезпечують тимчасове житло — у гуртожитках, родинах-волонтерах або орендованих квартирах.
Соціальна допомога. Розмір допомоги приблизно відповідає середньому прожитковому мінімуму в країні — станом на 2024 рік це близько 2 000 євро на місяць на родину з двох осіб. Для Ісландії з її високою вартістю життя це відносно скромно, але вистачає на базові потреби.
Школи та дитячі садки. Діти зараховуються до місцевих шкіл, де для них організовують додаткові заняття з ісландської мови. Водночас у Рейк’явіку діють суботні українські школи, де навчають рідної мови та історії.
Медицина. Українці мають доступ до ісландської системи охорони здоров’я, зокрема до психологічної підтримки, якої потребує значна частина переселенців.

За даними ісландського уряду, станом на 2024 рік близько 60% українських біженців, які прибули у 2022 році, залишилися в країні. Це один із найвищих показників у Північній Європі і свідчить про відносно успішну інтеграцію. Причинами називають безпеку, передбачуваність, високий рівень життя і добре поставлену систему соціальної підтримки.

Відомі українці та ісландсько-українські родини

Окремий і часто недооцінений аспект відносин — змішані родини. В Ісландії є кілька українсько-ісландських сімей, де найчастіше жінка-українка одружена з ісландцем, хоча є й протилежні випадки. Діти з таких родин зазвичай вільно володіють обома мовами, ходять до ісландських шкіл, а в родині вдома говорять українською. Це той тип людських зв’язків, який не показують у новинах, але саме він формує справжню довгострокову тканину відносин.

Серед відомих українців, які пов’язані з Ісландією, варто згадати:

Підприємців і науковців, які здобули освіту в Університеті Ісландії і залишилися там працювати.
Спортсменів, зокрема футболістів, які грали в місцевих клубах і допомогли популяризувати українську культуру через спорт.
Культурних діячів — перекладачів, письменників, музикантів, які брали участь у резиденціях у Рейк’явіку та інших містах.

Ісландсько-українські родини — це, мабуть, найперспективніший елемент «народної дипломатії», який працює попри будь-які політичні зміни.

Туризм і подорожі: що варто знати українцю, який їде в Ісландію

Для українських мандрівників Ісландія — це переважно авіатури. Прямих рейсів з України до Кефлавіка наразі немає, тому зазвичай летять із пересадкою в одному з європейських хабів — Варшаві, Копенгагені, Амстердамі, Франкфурті. З візовими питаннями все просто: Україна має безвіз із Шенгенською зоною, до якої Ісландія формально не входить, але для українців діє безвізовий режим на термін до 90 днів у туристичних цілях.

Практичні поради, які стануть у пригоді українцю в Ісландії:

Клімат. Навіть улітку температура рідко перевищує 12-15°C, тому навіть у «теплий» сезон потрібні теплі речі, водонепроникний одяг і зручне взуття.
Ціни. Ісландія — одна з найдорожчих країн Європи. Скромна вечеря в кафе може коштувати 40-60 євро на особу, літр бензину — близько 2 євро, готель середнього рівня — 150-250 євро за ніч.
Транспорт. Оренда авто — це, по суті, єдиний зручний спосіб побачити країну, тому що громадський транспорт поза Рейк’явіком розвинений слабо. Водіння вимагає міжнародного посвідчення, але українські права, як правило, визнають.
Безпека. Ісландія — одна з найбезпечніших країн світу за всіма рейтингами. Рівень злочинності вкрай низький, тому стандартні міські застереження цілком достатні.

Для українців, які мають родичів у Ісландії, також працює програма возз’єднання сімей — детальніше про неї можна дізнатися на сайті ісландської міграційної служби (Útlendingastofnun).

Майбутнє відносин: що може змінитися у 2026-2030 роках

Попри відсутність формального союзу з Україною на кшталт військового або митного, відносини двох країн у найближчі роки можуть поглиблюватися у кількох напрямках. По-перше, це участь Ісландії у післявоєнній відбудові України, де її експертиза у геотермальній енергетиці та малих громадах може бути особливо корисною. По-друге, це інтеграція України до європейських структур, де Ісландія, попри свій позаєвропейський статус, є частиною єдиного європейського ринку через ЄЕА (Європейська економічна зона) і може стати платформою для українських компаній, які прагнуть вийти на ринки Північної Атлантики.

По-третє, це культурна співпраця, де українська діаспора та ісландські громади зможуть розвивати спільні проєкти у сфері літератури, кіно, освіти. Після 2022 року в Ісландії помітно зріс інтерес до української культури — від літератури до музики, тому є підстави очікувати нових перекладів, фестивалів і резиденцій.

Нарешті, це довгостроковий людський капітал. Тисячі українських дітей, які зараз навчаються в ісландських школах, становитимуть нове покоління з обома культурними кодами. Частина з них повернеться в Україну після перемоги, частина залишиться в Ісландії, але в будь-якому випадку це буде покоління, яке знає про Ісландію і Україну з власного досвіду, а не з підручників.

Серед факторів ризику — можливі зміни в урядах обох країн, внутрішньополітичні дебати в Ісландії щодо обсягів гуманітарної допомоги і тривалість конфлікту в Україні. Але загальний тренд залишається позитивним: відносини України і Ісландії за останні чотири роки перетворилися з формально-дипломатичних на справжні людські.

Часті запитання (FAQ)

Чи має Україна посольство в Ісландії?

Україна не має власного посольства в Рейк’явіку. Інтереси України в Ісландії представляє посольство України в Королівстві Норвегія, а також почесні консульства. У Рейк’явіку працює консульський пункт, де можна отримати базові послуги, але для складних питань зазвичай радять звертатися до посольства в Осло.

Чи потрібна українцям віза для поїздки в Ісландію?

Ні. Для короткострокових подорожей з туристичною метою до 90 днів протягом 180 днів громадянам України віза не потрібна. Потрібно мати чинний закордонний паспорт, зворотний квиток і підтвердження бронювання готелю або запрошення. Для довгострокового перебування — з метою роботи, навчання або возз’єднання сім’ї — оформляється відповідна посвідка на проживання.

Скільки українців зараз живе в Ісландії?

До 2022 року в Ісландії легально проживало кілька сотень українців. Станом на кінець 2024 року кількість громадян України, які мають тимчасові посвідки на проживання, становить від 2 500 до 3 000 осіб, переважно жінки з дітьми. Більшість оселилася в столичному регіоні та містах західного узбережжя.

Як Ісландія допомагає Україні після 2026 року?

Ісландія виділила понад 100 мільйонів євро на гуманітарну допомогу, відновлення інфраструктури, енергетичні проєкти та психосоціальну підтримку. Країна приймає українських біженців за програмою тимчасового захисту, підтримує санкції проти Росії в міжнародних організаціях і бере участь у проєктах розмінування та відновлення енергетичної інфраструктури.

Чи є прямі авіарейси між Україною та Ісландією?

Наразі прямих регулярних рейсів немає. Найчастіше українці летять із пересадкою в Польщі, Німеччині, Нідерландах або скандинавських столицях. У літній сезон з’являються чартерні тури, але це ситуативні пропозиції. У перспективі відкриття прямого сполучення залежить від відновлення повноцінного повітряного простору України.

Чи реально українцю знайти роботу в Ісландії?

Так, особливо у сферах догляду, будівництва, готельно-ресторанного бізнесу, рибальства, IT та інженерії. Ісландія відчуває хронічний брак робочої сили через мале населення і високу конкуренцію на ринку праці. Для працевлаштування потрібна відповідна робоча віза або посвідка на проживання, а також визнання кваліфікації у регульованих професіях.

Чи безпечно українським туристам в Ісландії?

Ісландія входить у топ-5 найбезпечніших країн світу за більшістю рейтингів. Рівень злочинності вкрай низький, місцеві жителі зазвичай привітні до іноземців, а поліція та рятувальні служби працюють ефективно. Єдине реальне джерело небезпеки — природа: вулкани, льодовики, гарячі джерела і різкі зміни погоди вимагають обережності та підготовки.

Як українським дітям влаштуватися до ісландської школи?

Для зарахування достатньо звернутися до муніципалітету за місцем проживання. Дітей розподіляють до шкіл за територіальним принципом. Для дітей, які не володіють ісландською, організовують додаткові заняття з мови та адаптаційні класи. У Рейк’явіку також працюють суботні українські школи, де навчають рідної мови та історії.

Чи планує Ісландія приєднатися до відновлення української енергетики?

Ісландія вже бере участь у проєктах з відновлення енергетичної інфраструктури, зокрема через внески до Світового банку та двосторонні програми. Інтерес до українського ринку геотермальної енергетики залишається високим, особливо з огляду на ресурси Закарпаття і Буковини, де умови подібні до ісландських.

Чи варто українським студентам обирати ісландські університети?

Університет Ісландії має сильні програми з вулканології, енергетики, лінгвістики, гендерних студій, історії. Для українських студентів діють як платні програми, так і стипендії від уряду Ісландії та ЄЕА. Навчання часто можна поєднувати з дослідницькою роботою, оскільки університет активно залучає іноземних аспірантів.

Україна і Ісландія — приклад того, як дві країни з різним розміром, географією та історією можуть будувати міцні партнерські відносини на основі спільних цінностей, конкретних проєктів і людських зв’язків. Від дипломатичних кроків 1992 року до тисяч українських родин, які сьогодні живуть у Рейк’явіку, ця історія ще далека від завершення, і її головні розділи, найімовірніше, напишуть у найближче десятиліття.