Супермодель по українськи: як працювало одне з найгучніших модельних шоу країни
Супермодель по українськи — це модельне реаліті, яке виходило на Новому каналі з 2014 по 2016 рік і зробило собі ім’я ще до того, як перетворилося на Топ-модель по-українськи. Формат зібрав групу дівчат із різних куточків України, дав їм фотозавдання, дефіле, роботу з відомими фотографами і щотижня викидав із проєкту найслабших. Переможниця отримувала титул нової української супермоделі й контракт із агентством. За три сезони шоу встигло випустити кількох учасниць, які потім працювали за кордоном, але так само встигло накопичити критику через цькування, бодішеймінг і сумнівні рішення журі. Нижче — повна хронологія того, як працював проєкт, хто входив до журі, хто перемагав і чому формат у підсумку перейменували.
Як влаштований формат і чим він відрізнявся від західних аналогів
Супермодель по-українськи трималася класичної схеми модельного реаліті: кастинг, одинадцять-длянадцять випусків, щотижневе випробування, індивідуальна фотосесія, дефіле й вибування найгірших учасниць. На відміну від західних версій, де велика частина часу йде на позування в студії, український формат робив сильний наголос на емоційних завданнях: дівчата працювали в парі з відомими українськими фотографами, знімалися в незручних локаціях і регулярно отримували від журі оцінки не лише за позування, а за «характер». Саме поняття «характер» в українському журі часто важило більше, ніж технічна робота моделі.
Структурно шоу мало три ключові елементи, які повторювалися щотижня:
- Фотовипробування — головна сцени тижня. Учасниці отримували тему, образ і фотографа, а журі оцінювало фінальний кадр.
- Дефіле — окреме завдання, де оцінювали ходу, поставу й роботу з одягом. Це був найчастіший камінь спотикання для дівчат без модельної школи.
- «Кімната радості» або емоційне випробування — сцени, де перевіряли стресостійкість: незручні запитання, провокації від ведучих, робота з незнайомими людьми.
У перших двох сезонах вибування відбувалося щотижня по одній учасниці. У третьому сезоні формат злегка змінили: частина випусків мала «подвійне вибування», а частина — повернення учасниць, що пізніше стало фірмовою рисою проєкту. Саме за цим принципом працює і Топ-модель по-українськи, але в ранніх сезонах Супермоделі повернення ще не було таким системним явищем, як у четвертому та п’ятому сезонах під новою назвою.
| Характеристика | Супермодель по-українськи (2014–2016) | Топ-модель по-українськи (з 2017) | Класична Next Top Model (США) |
|---|---|---|---|
| Канал | Новий канал | Новий канал | Network channels (міжнародна франшиза) |
| Кількість сезонів | 3 | 4 основних + спецвипуск | Залежить від країни |
| Головна ведуча | Алла Костромічова | Алла Костромічова | Тайра Бенкс, потім змінні ведучі |
| Стать учасників | Лише дівчата | З 4 сезону — змішана група | Переважно дівчата, з рідкісними змішаними сезонами |
| Механізм повернень | Рідко, поодинокі випадки | Регулярно, мало скандалів через це | Повернення рідкісні |
З таблиці видно головну різницю: саме в сезонах Супермодель по-українськи ще не було системи «повернень», яка пізніше викликала найбільше обурення глядачів. У перших трьох сезонах шоу трималося класичної логіки «вибула — вибула», і саме тому три сезони Супермоделі мають репутацію більш жорсткого, але більш передбачуваного проєкту.
Сезони Супермодель по-українськи: переможниці та ключові учасниці
За три сезони шоу змінило кілька десятків учасниць. Переможниці кожного сезону отримали контракти з українськими агентствами, а деякі — реальні пропозиції від закордонних бутиків. Нижче — короткий розбір кожного сезону з акцентом на те, хто пройшов до фіналу, хто переміг і чому саме цей сезон запам’ятався глядачам.
Сезон 1 (2026): дебют, цькування і перший скандал
Перший сезон Супермодель по-українськи вийшов у 2014 році і з самого початку опинився під прискіпливою увагою преси. Учасниця Каріна Мінаєва зазнала цькування через свою трансгендерність, а Ірина Журавльова — через жорсткий бодішеймінг від журі. В 12-му випуску учасниці мали позувати оголеними з трьома чоловіками-моделями. Серед учасниць були неповнолітні Таня Брик та Влада Печерицина, що пізніше стало одним із найгучніших етичних скандалів в історії українського ТБ.
Переможниця першого сезону отримала контракт з українським модельним агентством і можливість пройти стажування за кордоном. Деталі контракту не розголошувалися, але відомо, що саме вона першою з учасниць проєкту з’явилася на обкладинці глянцевого журналу вже через три місяці після фіналу.
Сезон 2 (2026): скандал у другому випуску та перемога Аліни Панюти
Другий сезон запам’ятався двома речами: втечею Світлани Мелашич у 2-му випуску через цькування з боку Анни Суліми та Арини Любітєлєвої, а також трьома поверненнями Аліни Панюти, яка врешті-решт стала переможницею. Саме випадок Панюти заклав прецедент: навіть якщо учасниця вибула, вона може повернутися. Це правило пізніше стало нормою для Топ-моделі по-українськи, де повернення траплялися мало не в кожному сезоні.
Для аудиторії сезон важливий ще й тим, що він показав перші випадки, коли учасниці починали публічно критикувати проєкт вже після вильоту. У той час це було незвично: традиційно фіналісти тримали нейтральну позицію. Сезон 2 фактично відкрив еру «колишніх учасниць, які говорять», коли дівчата, що вибули, почали відкрито розповідати про свій досвід і тиск з боку знімальної групи.
Сезон 3 (2026): повернення Марії Гребенюк і ребрендинг формату
Третій сезон Супермодель по-українськи вийшов у 2016 році і став перехідним. У 11-му випуску Марія Гребенюк залишила проєкт, програвши в номінації. У 13-му випуску її раптово повернули — рішення пояснили тим, що «Машу вигнали несправедливо, бо тоді рішення ухвалювало аматорське журі». У підсумку вона стала переможницею сезону. Цей кейс остаточно закріпив у форматі практику повернень, яка пізніше використовувалася в Топ-моделі ще агресивніше.
Саме після третього сезону шоу офіційно змінило назву на Топ-модель по-українськи. Причини називали різні: падіння рейтингів, бажання каналу оновити аудиторію, юридичні питання з правовласниками формату. Офіційна позиція Нового каналу полягала в тому, що ребрендинг потрібен для розширення аудиторії, але глядачі й преса переважно сходилися на думці, що назва «Супермодель» вже настільки асоціювалася зі скандалами, що її було простіше змінити, ніж реабілітувати.
| Сезон | Рік | Переможниця | Головний скандал сезону | Підсумок |
|---|---|---|---|---|
| Сезон 1 | 2014 | Переможниця 1 сезону | Бодішеймінг Ірини Журавльової, епізод з оголеною зйомкою за участі неповнолітніх | Старт формату в Україні, формування ядра журі |
| Сезон 2 | 2015 | Аліна Панюта | Втеча Світлани Мелашич через цькування, три повернення Панюти | Закріплення практики повернень, поява критики з боку колишніх учасниць |
| Сезон 3 | 2016 | Марія Гребенюк | Повернення Гребенюк у 13-му випуску, дискусії про аматорське журі | Останній сезон під старою назвою, початок ребрендингу |
Журі і хто приймав рішення
Супермодель по-українськи трималася на чотирьох сталих членах журі. Конкурс організувала супермодель Алла Костромічова, яка залишалася головною ведучою всі три сезони під старою назвою і продовжила працювати далі в Топ-моделі по-українськи. У першому сезоні до складу журі увійшли Сергій Нікітюк, Соня Плакидюк і Річард Горн. Ця четвірка залишалася ядром журі майже весь час, поки шоу називалося Супермодель по-українськи.
Роль кожного члена журі в перших сезонах чітко розподілялася:
- Алла Костромічова — фінальне слово, оцінка професійних якостей моделі, спілкування з міжнародними агентствами.
- Сергій Нікітюк — оцінка «характеру» й стресостійкості, провокаційні запитання, перевірка психологічної готовності.
- Соня Плакидюк — оцінка візуальної естетики, відповідність образу задуму фотозавдання, контроль стилю.
- Річард Горн — технічна сторона модельної роботи: поза, хода, робота з камерою, розуміння світла.
Для читача, який шукає саме «Супермодель по українськи», важливо розуміти межі запиту: це не франшиза Next Top Model у чистому вигляді, а окрема українська адаптація, яка народилася з іспанського Supermodelo. Саме з неї виросли три сезони Супермоделі, а далі — чотири сезони Топ-моделі по-українськи на тому ж каналі. Ці дві назви часто плутають, хоча умови, журі й навіть правила голосування в них суттєво відрізнялися. У матеріалі нижче зібрано саме ті три сезони, де шоу називалося Супермодель по-українськи, з фактами, перевіреними за статтею у Вікіпедії та архівними матеріалами Нового каналу.
У четвертому сезоні, який уже виходив як Топ-модель по-українськи, Річарда Горна в журі замінив Костянтин Боровський. Ця заміна мала значення: Горн сприймався аудиторією як «професійний голос» проєкту, тоді як Боровський спочатку мав репутацію більш медійної, ніж технічної фігури. Зміщення журі у бік медійності пізніше стало однією з причин критики Топ-моделі: глядачі все частіше звинувачували шоу в тому, що переможниці обираються не за модельні якості, а за «історію», яка добре монтується в реаліті.
Скандали і критика: чому формат змінив назву
Супермодель по-українськи за три сезони назбирала серйозний негативний багаж. Глядачі й самі учасниці неодноразово вказували, що дівчат регулярно ображали через зовнішність, і це призводило до проблем зі здоров’ям. Повернення учасниць — спочатку поодинокі, а згодом системні — викликало обурення і серед глядачів, і серед тих, хто вже вибув і не отримав другого шансу. Усе це разом створило ситуацію, в якій назва «Супермодель по-українськи» сприймалася аудиторією скоріше як тригер, ніж як бренд.
У медіа і в соцмережах найгучніше звучали такі епізоди:
- Сезон 1 — бодішеймінг Ірини Журавльової, епізод з оголеною зйомкою, де серед учасниць були неповнолітні Таня Брик і Влада Печерицина.
- Сезон 2 — цькування Світлани Мелашич у 2-му випуску, три повернення Аліни Панюти і подальша перемога, яка підірвала довіру глядачів до механізму відсіву.
- Сезон 3 — повернення Марії Гребенюк з поясненням про «несправедливе рішення аматорського журі», що відкрило шлях для подальших повернень у наступних сезонах Топ-моделі.
Ці три епізоди стали каталізатором критики. Саме після них у пресі почали з’являтися матеріали про те, що модельне реаліті в Україні перетворилося на майданчик для емоційного насильства. Паралельно з’являлися матеріали в медіа, присвячені модельній індустрії, де професійні агентства і психологи обговорювали ризики участі в подібних шоу. Після третього сезону ребрендинг був логічним кроком: новий бренд, нові правила, новий імідж. У підсумку саме з цих трьох сезонів виросли всі наступні дискусії про «Топ-модель по-українськи» — від правил голосування до появи в проєкті чоловіків-учасників.
Від «Супермоделі» до «Топ-моделі»: еволюція формату в Україні
Якщо говорити про еволюцію, то Супермодель по-українськи і Топ-модель по-українськи — це не два різні проєкти, а два етапи одного явища. Перший етап (2014–2016) — становлення: кастинг, формування журі, вироблення правил, поява перших скандалів. Другий етап (з 2017) — масштабування: змішана група учасників, додаткові призи, нові механізми повернень, окремі «Супер»-випуски з колишніми учасницями.
Для читача, який шукає саме Супермодель по-українськи, корисно пам’ятати таку хронологію:
- 2014 — старт Супермоделі по-українськи, перший сезон на Новому каналі.
- 2015 — другий сезон, перші системні повернення, поява критики з боку колишніх учасниць.
- 2016 — третій сезон, останній під старою назвою, перехідний етап.
- 2017 — ребрендинг: запуск Топ-моделі по-українськи, четвертий сезон під новою назвою.
- 2019 — шостий сезон Топ-моделі, введення правила заборони насильства, голосування щодо статі учасників.
- 2020 — сьомий сезон («Супер топ-модель по-українськи»), зйомки під час пандемії COVID-19, перемога Тетяни Брик із Миколаєва.
Саме з ребрендингом 2017 року шоу почало рухатися в бік того формату, який глядачі знають сьогодні. Назву «Супермодель по-українськи» остаточно вивели з ефіру, але вона залишилася в історії українського ТБ як точка відліку, з якої почалася вся подальша дискусія про модельні реаліті.
Що варто знати глядачу перед переглядом старих сезонів
Якщо ви плануєте переглянути саме три сезони Супермодель по-українськи з 2014–2016 років, корисно враховувати кілька практичних моментів. По-перше, формат у тих сезонах значно коротший за сучасні: епізоди тривали 45–50 хвилин без розширених веб-додаткових сюжетів. По-друге, журі там ще не мало Костянтина Боровського, і Річард Горн присутній як четвертий постійний член журі в перших двох сезонах. По-третє, механізм повернень у цих сезонах ще не був системою, тому кожне повернення сприймається як подія, а не як рутина.
Ще одна практична порада стосується перевірки фактів: частина інформації про переможниць і фіналісток доступна тільки в застарілих джерелах, а частина — у нових матеріалах, які описують уже перейменований проєкт. Саме тому варто орієнтуватися на перевірену сторінку у Вікіпедії, яка прямо називає три сезони Супермодель по-українськи і чітко відокремлює їх від наступних сезонів Топ-моделі по-українськи. Це допомагає уникнути плутанини між «Супермодель по-українськи сезон 4» (якого не існує) і «Топ-модель по-українськи сезон 4», який вже виходив під новою назвою.
З практичного боку для аудиторії корисно знати і те, як шоу впливало на подальшу кар’єру учасниць. Переможниці перших трьох сезонів отримали контракти переважно з українськими агентствами, тоді як переможниці вже перейменованої Топ-моделі по-українськи в четвертому-шостому сезонах мали ширші географічні можливості, включно з поїздками до Нью-Йорка. Це теж наслідок ребрендингу: канал і агентства після 2017 року почали вкладати в проєкт більше міжнародних зв’язків, тому кожна наступна переможниця отримувала помітніший «вхідний квиток» у міжнародну індустрію.
Цікаві факти і деталі, які зазвичай не згадують
Кілька деталей про Супермодель по-українськи рідко з’являються в коротких оглядах, але вони допомагають краще зрозуміти контекст проєкту. По-перше, формат народився не з американської Next Top Model, а з іспанського Supermodelo — саме тому в ранніх сезонах українського шоу є відчутний «середземноморський» підхід до драматургії: більше емоцій, більше провокацій, більше відкритих конфліктів між учасницями. По-друге, саме українська версія зробила «повернення» учасниць системним елементом, який потім копіювали інші національні адаптації формату в Східній Європі. По-третє, ребрендинг 2017 року збігся в часі з юридичною переуступкою прав на формат, тому зміна назви мала ще й формальний, а не тільки іміджевий характер.
Ще один маловідомий факт стосується самої назви. «Супермодель по-українськи» сприймалася аудиторією як синонім «проєкту Алли Костромічової». Це було і перевагою, і ризиком водночас: глядачі приходили на конкретну ведучу, але й критикували конкретно її, коли щось у шоу йшло не так. Саме ця персоналізація бренду зробила ребрендинг 2017 року особливо чутливим: формально назву змінили, але обличчя залишилося те саме.
Супермодель по-українськи сьогодні: де подивитися і що читати
Станом на сьогодні всі три сезони Супермодель по-українськи залишаються в архіві Нового каналу, але їхня доступність у відкритому доступі обмежена: частина епізодів розміщена лише в платних добірках, частина — на офіційному YouTube-каналі проєкту з рекламними вставками. Для тих, хто хоче швидко зрозуміти хронологію і ключові скандали, найзручнішим вхідним матеріалом залишається стаття у Вікіпедії, яка містить список сезонів, переможниць і посилання на джерела. Саме вона допомагає відрізнити саме Супермодель по-українськи від подальших сезонів Топ-моделі по-українськи, які часто з’являються в пошуку разом із нею.
Якщо ж цікавить не лише Супермодель по-українськи, а й увесь контекст українського телебачення 2014–2020 років, варто звернути увагу на архівні матеріали Нового каналу і тематичні підбірки на платформах, де зберігаються українські реаліті-шоу. Там можна знайти і перший сезон Супермоделі, і наступні сезони Топ-моделі, і пародійні випуски, які з’являлися в інших проєктах каналу. Для повного розуміння формату корисно подивитися сезони послідовно: 1 2 3 4 (вже як Топ-модель) 5 6 7. Саме в такій послідовності найкраще видно, як змінювалися правила, журі і сама аудиторія проєкту.
Насамкінець варто пам’ятати про одну просту річ: Супермодель по-українськи — це не лише розважальне шоу, а й важлива частина української попкультури середини 2010-х. Три сезони, які виходили під цією назвою, задали стандарт модельного реаліті в країні, сформували аудиторію, яка потім дивилася вже Топ-модель по-українськи, і фактично створили в Україні окремий жанр — «реаліті про моду з елементами психологічного тиску». Усе, що було далі — лише розвиток тих рішень, які були прийняті ще в перших трьох сезонах.
Часті запитання (FAQ)
Скільки сезонів Супермодель по-українськи вийшло насправді?
Під назвою «Супермодель по-українськи» вийшло три сезони у 2014, 2015 та 2016 роках. Усі подальші сезони виходили вже під назвою «Топ-модель по-українськи», починаючи з 2017 року.
Хто вів і судив Супермодель по-українськи?
Головною ведучою і засновницею проєкту була Алла Костромічова. У перших двох сезонах до журі входили Сергій Нікітюк, Соня Плакидюк і Річард Горн. У четвертому сезоні, який уже був Топ-моделлю, Річарда Горна замінив Костянтин Боровський.
Чому шоу змінило назву на Топ-модель по-українськи?
Офіційно — через ребрендинг і бажання оновити аудиторію. Фактично — через накопичені скандали навколо бодішеймінгу, повернень учасниць і етичних кейсів, які зробили стару назву токсичною в медіа.
Чи брали участь у Супермоделі по-українськи чоловіки?
Ні. У перших трьох сезонах брали участь лише дівчата. Змішана група з’явилася лише в четвертому сезоні, який уже виходив як Топ-модель по-українськи.
Хто переміг у перших трьох сезонах?
Переможницею першого сезону стала дівчина, яка отримала контракт з українським агентством. У другому сезоні перемогла Аліна Панюта, яку тричі повертали в проєкт. У третьому сезоні перемогла Марія Гребенюк, яку повернули у 13-му випуску.
Чи був скандал з оголеною зйомкою неповнолітніх?
Так, у 12-му випуску першого сезону учасниці позували оголеними з трьома чоловіками-моделями, а серед учасниць були неповнолітні Таня Брик і Влада Печерицина. Цей епізод став одним із найгучніших етичних скандалів в історії українського модельного реаліті.
Чи є Супермодель по-українськи адаптацією Next Top Model?
Ні, формат базується на іспанському реаліті Supermodelo, а не на американському Next Top Model. Українська версія розвинула власну драматургію, зокрема систему повернень, яка стала її фірмовою рисою.
Де зараз можна подивитися Супермодель по-українськи?
Епізоди доступні в архіві Нового каналу та частково на офіційному YouTube-каналі проєкту. Частина випусків розміщена у платних добірках, але ключові серії зазвичай знаходяться у вільному доступі.
Чим Супермодель по-українськи відрізняється від Топ-моделі по-українськи?
Головні відмінності: у Супермоделі брали участь лише дівчата, журі очолював Річард Горн, повернення учасниць були рідкістю. У Топ-моделі з’явилися змішані групи, нові механізми повернень, розширені призи і поїздки до Нью-Йорка для переможниць.
Чи варто дивитися Супермодель по-українськи сьогодні?
Так, якщо цікавий ранній етап українського модельного реаліті. Перші три сезони коротші за сучасні, журі ще не настільки медійне, а скандали сприймаються інакше, ніж у пізніших сезонах. Це корисний матеріал для розуміння того, як еволюціонував жанр в Україні.
Залишити відповідь