Міністерство культури виділило близько 3 млн грн на розробку двох науково-проєктних документацій для реставрації пошкодженої стіни Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» на Буковині. Рішення ухвалене на тлі повторного руйнування кам’яного муру, зафіксованого станом на 12 серпня 2026 року.
Що сталося зі стіною
Від верхньої частини стіни відпали кілька зубців, які впали у той самий бік, що й частина муру під час квітневого обвалу 2026 року. Фахівці попередньо назвали причиною відсутність опори на цій ділянці: після весняного обвалу зубці залишилися без підтримки, тому подальше руйнування було прогнозованим. Територія поблизу місця руйнування огороджена, загрози для відвідувачів немає, доступ туристів до аварійної ділянки обмежений.
Обстеження та проєктування
Після квітневого інциденту стіну обстежили виїзні комісії за участю представників Міністерства культури, реставраторів, конструкторів та інженерів. У фортеці проведено 3D-сканування та георадарне обстеження території. За словами директорки заповідника Єлизавети Буйновської, аварійні роботи без затвердженого проєкту провести не могли.
Нині розробляють проєктно-кошторисну документацію для всієї пошкодженої частини фортеці — від південно-західної до північної башти, включно з комендантською вежею. Міський голова Хотина Андрій Дранчук заявив про початок пошуку фінансування реставраційних робіт. Остаточну вартість реставрації визначать після завершення проєктування. За даними LIGA.net, заповідник «Хотинська фортеця» створений у 2000 році; УНІАН вказує, що з 2010 року фортеця є державним заповідником.
Чому реставрація ускладнена
- Ділянка розташована на стрімкому схилі каньйону, де неможливо використовувати стандартні конструкції.
- Історично на території діяла дренажна система, яку згодом засипали, що впливає на стан мурів.
- Хотинська фортеця — середньовічна оборонна споруда XIII–XVIII століть; сучасного вигляду мури набули за часів Молдавського князівства у XV столітті.
Залишити відповідь